Вчора увечір йшов вулицею Сагайдачного від Секретаріату РХП до метро і туди ж сходились із мітингу партії Регіонів натовпи звезених "демонстрантів" -усі пяні чи напідпитку, агресивні бидляки які закидали Поштову площу сміттям,пляшками, пакетами, до метро їх гуртами впускали два кордони міліції і враження таке начеб десь у джунглях наловили людиноподібних приматів чи мавп ,зодягли і випустили у цивілізоване місто..У вагоні метро кричать, матюкаються а один із них- молодик років 30 що хитався біля біля мене, раптом закричав "Люді!!!Ми не бидла! Я из города где мужики в 50 лет уже все на кладбіще...шахти і екологія такая..Ми здесь чтоб сказать.." і не сказав що ж хотіли вони сказать.

 Щойно повернувся із цілонічного перебування на Майдані- о 2й ночі був на трибуні а потім у обороні верхньої барикади на Інститутській.Враження-міліцією на вищому рівні командують рідкісні безмозглі довбаки.Було три спроби штурму нашої барикади-палиць не застосовували, арозтягали барикаду і пробували витіснити щитами.За цілу ніч "відвоювали" у нас сто метрів Хрещатика від Європейської площі до Інститутської-знесли там намети,а "тітушки -комунальники" помародерствували і повантажили все на самоскиди.Вранці беркутівці автобусами перегородили Хрещатик вздовж Інститутської-

 Сьогодні Голова РХП Микола Поровський виступив з трибуни Євромайдану. У своєму зверненні до учасників мітингу він зазначив що члени РХП ві д першого дня Євромайдану були серед маніфестантів і що справді символічним є те що нинішній Євромайдан після побиття студентів міліцейським підрозділом  Беркут розпочався від Свято-Михайлівського монастиря - духовної святині українського народу . Влада перейшла всі межі в ставленні до народу, коли словами міліціонера-беркутівця заявила студентам: "На колені мразь".  Український народ не мразь і його діти -студенти котрі правомірно вийшли на майдан засвідчити свою громадську позицію -бажання жити у Європейській країні - не мразь! Це найкращі діти вільнолюбного козацького українського народу якого ніякій "мразі" ніколи  не поставити на коліна. Владою,міліцією, скоєно злочин проти українського народу за який винні повинні понести покарання. 

 В вагоне фуникулера сытые рожи регионального МИДа рассуждают, как Европа отказалась от Украины. Поезд метро с Почтовой следует с через Майдан без остановок - весь вагон смеется над "активными" поисками взрывчатки на пустой станции... Еще до обеда проезжал здесь, и сквозь открытые двери вагона с перрона Майдана звучал "Вальс цветов" Чайковского... - Не "Лебединое", но сценарий похожий. Во Дворец Украина тянется поток Homo Ruminantia - жвачных, на концерт Иво Бобула. Эта порода людей как тараканы - неистребима, и в случае апокалипсиса именно она продолжит род человеческий... По городу аресты - хватают и избивают не политиков, а гражданских активистов, тех, кто стоял за Майдан без насилия.

 В Україні владою скоєно злочин проти власного народу. Мирна акція громадян,  здебільшого молоді на Майдані Незалежності на підтримку Євроінтеграції, (яка не була заборонена судом) була брутально розігнана спецпідрозділом міліції «Беркут». Учасників мітингу, котрі здійснювали своє законне право згідно ст.. 39 Конституції України щодо вияву своєї громадянської позиції відносно процесу Євроінтеграції України, міліціонери брутально побили, кільком десяткам людей нанесли травми. Ця подія назавжди увійде в історію України як «кривава субота». Вона викликала рішучий осуд дій влади з боку української громадськості та міжнародної спільноти.

 У липні ц.р. українці та поляки вшановували пам’ять жителів Волинської землі – жертв кривавого польсько-українського протистояння в часи Другої світової війни, яку розпочали нацистська Німеччина й комуністична Росія – СССР в імперських цілях.

В ухвалі Польського Сейму збройна боротьба на Волині 1943 – 1945 рр. між Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою й польськими поліційними частинами на службі гітлерівців визначена як «етнічна чистка з елементами геноциду». Ця ухвала містить звинувачення українців та українського національно-визвольного руху, які не відповідають об’єктивній історичній дійсності, вони базуються на однобокому розумінні подій на Волині під час Другої світової війни.

 Я сильно не хотів торкатися теми полько-українського протистояння 1939-1947 рр. Копаючись в історичних матеріалах, я неодноразово зустрічав такі факти, що розумів – Волинська трагедія часів Другої Світової війни це така багнюка у яку тільки залізь – і не відмиєшся. Але тут, що називається – дістали. Можна пор різному ставитися до того, що якась кількість жінок воліє займатися проституцією, але коли колишня повія починає читати моралі про пристойність – це вже гидко.

 Отже. Стало відомо що у сеймі Польщі зареєстрований проект постанови про визнання ОУН та УПА злочинними організаціями, що здійснили геноцид стосовно польського населення у так званих «східних кресах» тобто, теренах Західної України у 1939-1947 рр. Злочинними також названі дивізія «Галичина» та українська допоміжна поліція – все за те саме, за геноцид. Натомість постанова висловлює данину пам’яті Армії Крайовій, Кресовій самообороні, Батальйонам хлопським, тощо, «які вели драматичну, нерівну боротьбу з захисту польського цивільного населення». Що мене збурило? Всього лише деякі історичні подробиці.

 У сороковий день після відходу в вічність Михайла Гориня, у Києві,  21  лютого, відбувся «Вечір пам΄яті». О 16 годині відслужено панахиду за Покійного в церкві Святого Миколая Чудотворця «УГКЦ» на Аскольдовій могилі.
О 18 годині у приміщенні видавництва «Смолоскип»  на Подолі зібралися друзі й соратники видатного політичного діяча і державотворця М. Гориня.

 "Нема в нас українського уряду. Це російський уряд України. У ньому тримають кількох українців - для декору і відстрілу. Як у 20-30-х роках. Тільки тепер не відстрілюють, а влаштовують автокатастрофи чи фабрикують кримінальні справи. Президент, прем’єр-міністр, віце-прем’ри, більшість міністрів, на інших ключових посадах - не українці, деякі й народжені поза Україною. І вони мають тут свій, російський національний інтерес: Україну "упразднить за ненадобностью" (вислів М.Салтикова-Щедріна"). Що їх совістити чи докоряти їм? Це відверті вороги. Їх треба гнати геть з України." В.Овсієнко.

 Він керувався девізом "Краще засвітити одну свічку, ніж усе життя проклинати пітьму". У Львові близько 2 години ночі 13 січня 2013 р. згасло життя видатного організатора самвидаву, правозахисника, громадського та політичного діяча. Похорон борця за людські права і незалежність відбудеться у Львові, ймовірно, 15 січня.

Народився Михайло Горинь 17 червня 1930 року в с. Кнісело Жидачівського р-ну Львівської обл.

Його батько, Микола Михайлович (1905 – 1988), був головою сільської “Просвіти”, керував районною нелеґальною організацією ОУН, репресований польською та радянською владою. Родина матері, Стефанії Данилівни (з роду Грек, 1911 – 2003), теж була політично активною.