Президент Янукович і депутати партії регіонів нарешті зрозуміли, що терором з вбивствами вони не змусять український народ  до покори. Нині Верховна Рада зробила перші кроки для розв’язання політичної кризи і скасувала прийняті 16.01.2014р. у незаконний спосіб антиконституційні закони. Проте наступними голосуваннями  депутати ВРУ  внесли зміни до Кримінального Кодексу України, якими до правильних вимог щодо відповідальності за «заперечення чи виправдання злочинів фашизму» додали формулювання, спрямоване проти українських патріотів, які боролися як проти німецьких так і радянських загарбників.  Цей закон потрібен антиукраїнським силам(щонайперше комуністам, щоб приховати свої злочини проти українського народу) зовсім не для заборони виправдання дій фашистів і гітлерівських нацистів, яких в Україні ніхто не виправдовує, бо в Україні  на відміну від Росії чи Німеччини, немає жодної партії, громадської чи неформальної організації, яка б сповідувала чи виправдовувала звірства  фашистів-нацистів проти українського народу. Комуністам і регіоналам, носіям російсько-шовіністичних поглядів, цей закон потрібен, щоб заборонити будь-яку згадку у пресі, телебаченні про воїнів Української Дивізії «Галичина», УПА, підпілля ОУН, про героїчний опір українців московсько-комуністичним окупантам,  адже під покарання згідно цього закону  « строком до двох років» потраплять усі письменники чи журналісти,  які написали про них книги чи статті.  

          Ми  заявляємо, що норми Кримінального Кодексу України щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму  є дволичними, оскільки не тільки не поширюються на злочини комунізму, засуджені ОБСЄ, Парламентською Асамблеєю Ради Європи, Європарламентом,  а й дають можливість прирівняти до фашистів українців, які вели героїчну боротьбу як проти німецько-фашистських так і московсько-комуністичних окупантів за Незалежність України.  Водночас цей закон не передбачає відповідальності за виправдання злочинів комуністичного режиму (зокрема  голодомору),  який, будучи ідейно спорідненим з фашизмом, набагато перевершив його за кількістю жертв і звірячих злочинів проти власного народу в СРСР. А тому ці норми по суті своїй є аморальними,  спрямованими на знищення історичної пам’яті українців про своїх героїв.

        Ще одними змінами до Кримінального кодексу України вводиться відповідальність за осквернення або руйнування пам’ятників, споруджених в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни - радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців. І знову депутати одягли «імперсько-комуністичного вовка» у овечу шкуру борця з фашизмом. Під захист цього закону потрапляють пам’ятники, обеліски і меморіали катам українського народу – НКВДистам, усім московсько-комуністичним карателям , які масово розстрілювали людей у тюрмах Львова, Дрогобича, Луцька, Дубно та інших містах України  і  дії, яких підпадають під означення «злочини проти людства, злочини  яких не мають терміну давності ». Згідно цього закону тепер перестарілі кати з НКВД та їх нащадки матимуть можливість захистити зневажений народом пам’ятник НКВДистам у Дубно, які загинули після того як розстріляли більше півтори тисячі українців без суду і слідства у камерах Дубинської тюрми у червні 1941 року .

Однозначно, під норми цього закону підпадають і обеліски радянської доби, поставлені співробітникам КДБ і їх агентам, які боролись  проти УПА і ОУН, проти Незалежності України, здійснювали терор проти українських патріотів.

Водночас у цьому законі немає згадки про відповідальність за наругу чи знищення пам’ятників жертвам голодомору, загиблим від комуністичного терору та борцям  за незалежність України.

 Ми вважаємо ганебним, коли у незалежній Україні парламентарі голосують за прийняття законів, які фіксують наругу над історичною пам’яттю українців і стануть інструментом боротьби проти ще живих воїнів ОУН-УПА та пам’яті нащадків про героїчну збройну визвольну боротьбу українського народу, що є неприпустимим.

Голова Народного Руху України                  Куйбіда Василь

Голова РХП                                                    Поровський Микола